“Ти більше не маєш матері,” – закричала його теща і розплакалася
Олексій завжди був близький зі своєю тещею, Оленою. Відтоді як він одружився з Катериною, Олена ставилася до нього як до рідного сина. Вони мали рідкісний і цінний зв’язок. Олексій часто довірявся Олені, шукаючи поради у всьому – від вибору кар’єри до особистих дилем.
Одного сонячного дня Олексій вирішив відвідати Олену. Він щойно отримав підвищення на роботі і хотів поділитися цією радісною новиною з нею. Коли він увійшов до її затишного будинку в передмісті, його зустрів знайомий аромат свіжоспеченого печива.
“Мамо, ти найкраща у світі,” – сказав Олексій, міцно обіймаючи Олену. “Я зроблю все, щоб ти завжди посміхалася.”
Очі Олени наповнилися сльозами. Вона завжди була сильною жінкою, але слова Олексія торкнулися глибокої, прихованої частини її душі. Вона боролася з самотністю з тих пір, як кілька років тому помер її чоловік. Турбота та увага Олексія заповнили порожнечу в її житті.
“Дякую, Олексію,” – відповіла Олена, її голос тремтів. “Ти навіть не уявляєш, як багато це для мене значить.”
Коли вони сіли насолоджуватися печивом і кавою, Олексій помітив зміну в поведінці Олени. Вона здавалася відстороненою, заглибленою у свої думки. Він намагався підняти настрій, розповідаючи кумедні історії з роботи, але сміх Олени був порожнім.
“Все гаразд, мамо?” – запитав Олексій стурбовано.
Олена глибоко вдихнула і подивилася на Олексія очима, повними сліз. “Олексію, мені потрібно тобі щось сказати,” – почала вона. “Це стосується Катерини.”
Серце Олексія завмерло. Катерина останнім часом поводилася дивно, але він списував це на стрес від роботи. Він нахилився вперед, нетерпляче чекаючи почути, що скаже Олена.
“Катерина зустрічається з іншим,” – зізналася Олена, її голос зламався. “Я дізналася про це кілька тижнів тому і зіткнулася з нею. Вона все визнала.”
Олексій відчув, ніби земля вислизнула з-під його ніг. Він не міг повірити в те, що почув. Катерина, його любляча дружина, зрадила його. Гнів і біль охопили його, але він намагався залишатися спокійним заради Олени.
“Чому ти не сказала мені раніше?” – запитав Олексій, його голос тремтів.
“Я не хотіла тебе ранити,” – відповіла Олена, сльози текли по її обличчю. “Я думала, можливо, вона схаменеться і припинить це. Але здається, що вона серйозно налаштована на цього іншого чоловіка.”
Розум Олексія працював на повну потужність, намагаючись обробити інформацію. Він відчував змішані емоції – гнів на Катерину, сум за їхнім зруйнованим шлюбом і вдячність за чесність Олени.
“Мені потрібно поговорити з Катериною,” – нарешті сказав Олексій, встаючи. “Дякую за те, що сказала мені, мамо.”
Олена кивнула, її обличчя було сповнене скорботи. “Мені дуже шкода, Олексію,” – прошепотіла вона. “Я б хотіла, щоб усе було інакше.”
Олексій їхав додому в заціпенінні, його розум постійно прокручував слова Олени. Коли він увійшов до будинку, він побачив Катерину на дивані з телефоном у руках.
“Нам потрібно поговорити,” – сказав Олексій холодним і відстороненим голосом.
Катерина підняла голову, здивована його тоном. “Що сталося?” – запитала вона.
“Я знаю про іншого чоловіка,” – прямо відповів Олексій.
Обличчя Катерини зблідло, коли вона усвідомила серйозність ситуації. Вона намагалася пояснити себе, але Олексій був занадто поранений, щоб слухати. Їхня сварка швидко загострилася, і незабаром Катерина вибігла з дому.
Олексій сів на диван, відчуваючи себе абсолютно розбитим. Він втратив не тільки свою дружину, але й відчуття безпеки та щастя, яке колись знав. Дивлячись на порожню кімнату, він не міг не відчути глибокого почуття втрати.
Слова Олени лунали в його голові: “Ти більше не маєш матері.” У той момент Олексій зрозумів, що втратив більше ніж просто шлюб – він втратив частину себе.