“Мій Чоловік Завжди Підтримує, Але Ніколи Не Дає Грошей”

Я завжди вважала себе щасливою жінкою. Мій чоловік, Олексій, завжди був поруч, підтримував мене у всіх починаннях. Ми живемо в затишному будинку, який він успадкував від своїх батьків. Наш син, Іванко, росте в любові та турботі. Олексій працює на хорошій посаді, заробляє достатньо, щоб забезпечити нашу сім’ю. Він їздить на новенькій машині і володіє невеликою ділянкою землі разом зі своїми братами і сестрами.

Але є одна річ, яка мене турбує. Олексій ніколи не дає мені грошей. Я знаю, що він забезпечує нас усім необхідним, але іноді мені хочеться мати трохи власних коштів. Я не працюю, бо ми вирішили, що я залишуся вдома з Іванком, поки він не піде до школи. Але це означає, що я повністю залежу від Олексія у фінансовому плані.

Одного разу я вирішила поговорити з ним про це. “Олексію,” – почала я обережно, – “я дуже ціную все, що ти робиш для нас. Але мені іноді хочеться мати трохи грошей на власні потреби.”

Він подивився на мене з подивом. “Навіщо тобі гроші? У нас є все необхідне,” – відповів він.

“Я знаю,” – сказала я, – “але іноді мені хочеться купити щось для себе або для Іванка без того, щоб просити тебе.”

Олексій задумався на хвилину. “Я не бачу в цьому сенсу,” – сказав він нарешті. “Якщо тобі щось потрібно, просто скажи мені.”

Ця розмова залишила мене з відчуттям розчарування. Я не хотіла просити його про кожну дрібницю. Я хотіла мати трохи свободи у фінансових питаннях.

З часом це почало впливати на наші стосунки. Я стала відчувати себе менш впевненою і більш залежною. Кожен раз, коли я хотіла щось купити, я відчувала себе винною за те, що повинна просити гроші.

Одного дня я зустріла свою подругу Марину в кафе. Вона помітила, що я виглядаю засмученою. “Що сталося?” – запитала вона.

“Олексій ніколи не дає мені грошей,” – зізналася я. “Я відчуваю себе такою залежною.”

Марина задумалася. “Може, тобі варто знайти якусь роботу на півдня? Це дало б тобі трохи власних коштів і незалежності.”

Я подумала про це. Можливо, це був би вихід. Але я знала, що Олексій не схвалить цю ідею. Він завжди вважав, що моя робота – це дбати про дім і Іванка.

Час минав, а ситуація не змінювалася. Я відчувала себе все більш ізольованою і незадоволеною. Наші стосунки з Олексієм стали напруженими. Я не знала, як вирішити цю проблему без того, щоб зруйнувати нашу сім’ю.

Іноді я думаю про те, як би склалося моє життя, якби я мала більше свободи у фінансових питаннях. Але поки що я залишаюся в цій ситуації, сподіваючись на краще майбутнє.