Теплий вечір у колі друзів
Вечір був теплим, і ми зібралися у мене вдома, щоб разом провести час. Це була звичайна зустріч нашої компанії: я, моя найкраща подруга Оля, її хлопець Андрій, мій брат Сергій і його дівчина Катя. Ми часто збиралися так, щоб поговорити про життя, поділитися новинами і просто відпочити від буденності.
Сидячи за столом, ми обговорювали все на світі: від останніх новин до планів на вихідні. Оля, як завжди, була душею компанії. Вона вміла розсмішити навіть найсумнішого з нас. Але цього разу я помітила, що вона була трохи задумана.
“Олю, що сталося?” – запитала я, коли ми залишилися на кухні наодинці, готуючи чай.
Вона зітхнула і подивилася на мене з сумом в очах.
“Знаєш, я завжди намагалася бути доброю до всіх,” – почала вона. “Але іноді мені здається, що люди цим користуються.”
Я здивувалася. Оля завжди була тією людиною, яка допомагала всім і кожному. Вона ніколи не відмовляла в допомозі і завжди знаходила час для інших.
“Що ти маєш на увазі?” – запитала я.
“Ну ось, наприклад, моя колега на роботі. Вона постійно просить мене робити за неї частину роботи, і я завжди погоджуюсь. Але тепер я розумію, що вона просто використовує мене,” – пояснила Оля.
Я задумалась. Ми повернулися до столу, і я вирішила підняти цю тему для обговорення з усіма.
“А ви ніколи не думали про те, що надмірна доброта може бути шкідливою?” – запитала я у всіх.
Андрій першим відгукнувся: “Звісно, доброта – це добре. Але іноді потрібно вміти сказати ‘ні’. Інакше люди починають сприймати це як належне.”
Сергій додав: “Я теж колись потрапив у таку ситуацію. Мій друг постійно позичав у мене гроші, і я не міг йому відмовити. Але одного разу я зрозумів, що він просто не хоче працювати над своїми проблемами.”
Катя кивнула: “Це важливо – знати межу між допомогою і самопожертвою. Іноді ми повинні думати про себе.”
Оля слухала нас уважно і нарешті посміхнулася: “Дякую вам за підтримку. Я зрозуміла, що іноді потрібно бути трохи егоїстичною, щоб не втратити себе.”
Цей вечір став для нас усіх уроком. Ми зрозуміли, що доброта – це важливо, але вона не повинна бути на шкоду собі. Іноді потрібно вміти сказати ‘ні’, щоб залишатися вірним собі і своїм принципам.
Коли гості пішли додому, я залишилася сидіти на дивані з чашкою чаю в руках. Я думала про те, як важливо мати поруч людей, які можуть підтримати і допомогти зрозуміти щось важливе про себе.
Цей вечір змінив наші погляди на багато речей. Ми стали більш уважними до себе і своїх потреб, навчилися цінувати себе і свої межі. І це було найцінніше відкриття того теплого вечора.