“Свекор Пішов до Іншої Жінки. Тепер Свекруха Вимагає Гроші від Мого Чоловіка на Ремонт Дому”

Коли ми з Олексієм одружилися, ми були сповнені мрій та амбіцій. Ми обидва щойно закінчили університет і були готові разом підкорювати світ. У нас було скромне весілля, на яке прийшли близькі родичі та друзі. Серед них були батьки Олексія, Іван та Олена, які здавалися підтримуючими, але відстороненими.

Іван та Олена володіли двома будинками. Вони жили в одному і здавали в оренду інший. Ми сподівалися, що вони можуть запропонувати нам якусь допомогу, можливо, навіть дозволять нам пожити в орендованому будинку, поки ми не зможемо дозволити собі власне житло. Але Олена з самого початку дала зрозуміти: “Не розраховуйте на нашу допомогу, прокладайте свій шлях самі!”

Ми були здивовані її прямотою. Олексій намагався переконати її, пояснюючи, що нам просто потрібна невелика допомога для старту. Але Олена була непохитною. “Ми важко працювали заради того, що маємо,” сказала вона. “Вам потрібно зробити те саме.”

Тож ми так і зробили. Ми знайшли маленьку квартиру в не найкращому районі і почали будувати наше життя разом. Олексій працював довгі години на роботі, а я брала фріланс-замовлення, щоб зводити кінці з кінцями. Це було важко, але ми справлялися.

Через кілька років нашого шлюбу сталося несподіване. Іван пішов від Олени до іншої жінки. Ця новина шокувала всіх, особливо Олену. Вона була спустошена і важко переживала зраду. Олексій намагався бути поруч з нею, але було важко балансувати між обов’язками на роботі та вдома.

Одного дня Олена зателефонувала Олексію в сльозах. “Мені потрібна твоя допомога,” сказала вона. “Будинок потребує ремонту, а я не можу дозволити собі це сама.” Олексій був розірваний. Він хотів допомогти матері, але ми самі ледве зводили кінці з кінцями.

Ми довго обговорювали це питання. Я нагадала Олексію слова Олени під час нашого весілля: “Не розраховуйте на нашу допомогу.” Це здавалося несправедливим, що вона тепер просить фінансової допомоги, коли вона відмовилася допомогти нам у наш час потреби.

Але Олексій не міг відвернутися від своєї матері. Він вирішив дати їй трохи грошей з наших заощаджень, хоча це означало відкласти наші плани на покупку власного будинку. Я підтримала його рішення, але було важко не відчувати образи.

З часом вимоги Олени збільшувалися. Їй потрібно було більше грошей на різні витрати, і Олексій відчував обов’язок допомагати їй кожного разу. Наші заощадження танули, і мрія про власний будинок здавалася все більш недосяжною.

Цей тягар позначився на нашому шлюбі. Ми частіше сварилися, і стрес від нашої фінансової ситуації важко тиснув на нас обох. Я відчувала, що ми застрягли в нескінченному циклі давання без отримання будь-якої підтримки у відповідь.

Одного вечора після чергової гарячої суперечки про гроші Олексій зламався. “Я не знаю, що робити,” сказав він, сльози текли по його обличчю. “Я не можу більше так продовжувати.”

Я обійняла його міцно, відчуваючи вагу наших труднощів, що тиснула на нас. Ми так старалися побудувати життя разом, але здавалося, що нас постійно тягнуть у різні боки.

Зрештою, ми так і не змогли накопичити достатньо грошей для власного будинку. Фінансовий тягар та емоційний стрес взяли своє на нашому відношенні. Ми віддалилися один від одного, не змогли знайти шлях назад до тієї любові та надії, які колись ділили.

Життя дійсно зіграло з нами жорстокий жарт, залишивши нас із розбитими мріями та розбитими серцями.